Міністерство освіти та науки України Національний університет “Львівська політехніка” інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій Кафедра “Системи автоматизованого проектування” Звіт до лабораторної роботи № 1 з курсу «Комп’ютерна лінгвістика» на тему: «Вивчення бібліотеки прикладних програм NTLK, для опрацювання текстів природною мовою. Основи програмування на мові Python(частина 1)» Мета роботи: вивчення основ програмування на мові Python. Короткі теоретичні відомості Python - це проста і потужна об’єктно-орієнтована мова програмування високого рівня з чудовими можливостями для обробки лінгвістичних даних. Natural Language Toolk (NLTK) – набір Python бібліотек, які призначені для аналізу текстів природною мовою. NLTK дозволяє здійснювати символьний та статистичний аналіз текстів, створювати графічні звіти, містить детальну документацію і використовується у проектах з лінгвістики, штучного інтелекту, машинного навчання, автоматизації документообігу. Його можна застосовувати як навчальний комплекс, готовий аналітичний інструмент або платформу для створення прикладних систем опрацювання текстів. Python – інтерпретаційна мова, що дозволяє зекономити час, що витрачається на компіляцію. Інтерпретатор можна використовувати інтерактивно, що дозволяє експериментувати з можливостями мови і створювати фрагменти програм або тестувати окремі функції. Інтерпретатор даної мови програмування можна використовувати як калькулятор, виконуючи різні математичні операції. Текст або частини тексту у програмах на Python представляються за допомогою стрічок (string) і повинен відділятися від решти програми лапками (одинарними, подвійними або потрійними). Змінна, яка називається стрічкою (має тип змінної - стрічка) є дуже важливою при опрацюванні текстів. Усі позиції в стрічці є пронумеровані починаючи з нуля. Для доступу до окремої позиції у стрічці ми записуємо цю позицію у квадратних дужках. Така операція називається індексуванням. Позиція записана в квадратних дужках називається індексом. Цей номер додається до фізичної адреси змінної, яка знаходиться в пам’яті. Для визначення довжини стрічки і відповідно максимального індекса можна порахувати символи і відняти 1, або використати функцію len(). У випадку, коли ми хочемо отримати доступ до більш ніж одного символа ми повинні у квадратних дужках вказати індекс першого символа і останнього розділивши їх двокрапкою. Цей процес називається slicing (зріз). Lists (списки) – тип даних для опису послідовності значень. У Python списки представляються як послідовність, записана через кому і у квадратних дужках. Списки багато в чому подібні до стрічок, але елементами списків на відміну від стрічок можуть бути не тільки окремі символи, але і цілі стрічки та інші списки. Доступ до значень списків отримуємо аналогічно до стрічок. Значення у списках можно змінювати на відміну від стрічок, де значення змінити неможливо. Вміст списків можна міняти в будь-який момент часу і тому списки підтримують набір операцій або методів. Часто при роботі з послідовностями виникає необхідність послідовно працювати з її елементами. Ми можемо це робити використовуючи for цикл. Тексти програм на мові Python Варіант 2 1. [2] Роздрукувати вміст змінної msg двома шляхами, перший набравши назву змінної в інтерпретаторі, другий - використавши команду print.

2. [6] Визначити стрічку s=’colorless’. Використовуючи зрізи та операцію поєднання змінити стрічку до вигляду ‘colourless’.
3. [9] Організуйте доступ до елементів стрічки з визначеним кроком. Результати поясніть.
msg[:6] інтерпритатор виводить на екран символи зі стрічки в діапозоні [0:6] msg[4:7] виводить на екран символи зі стрічки в діапозоні [4:7] msg[:12:2] виводить кожен другий симол з діапазона [0:12] 4. [12] Представити прізвище, ім’я та по батькові як список стрічок. Розділити речення на окремі елементи, межа розділу голосна буква.
5. [15] Створити список phrase1, який складається із значень ім’я , по батькові, прізвище студента. Що відбуде...